На сайті Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) опубліковано проект Постанови «Про граничні ціни на ринку «на добу наперед», внутрішньодобовому ринку та балансуючому ринку». (https://www.nerc.gov.ua/storage/app/uploads/public/650/2bb/7ca/6502bb7ca5d4e442439424.pdf).

В додатках до обґрунтування вищезазначеної постанови міститься, зокрема проект ПСО для імпортерів електричної енергії (с. 186) та договір, за яким імпортери будуть надавати послуги на користь оператора системи передачі «НЕК «УКРЕНЕРГО» (с. 192). В цій статті ми розглянемо та проаналізуємо наявну інформацію щодо можливого імпортного ПСО (далі – Проект ПСО).

Ми маємо зробити важливе застереження, оскільки станом на час написання цієї статті – ПСО для імпортерів – існує у вигляді виключно проекту, який опубліковано на сайті НКРЕКП та у випадку прийняття такого ПСО Кабінетом Міністрів України – його зміст, положення та правила можуть суттєво відрізнятися від того, що є зараз у відкритому доступі. Таким чином, просимо сприймати зміст цієї статті виключно як огляд можливих змін у роботі енергетичного ринку.

1. Суб’єкти ПСО для імпортерів

Пунктом 4 Проекту ПСО встановлено, що спеціальні обов’язки покладаються на:  Оператора системи передачі («НЕК «УКРЕНЕРГО») та на суб’єктів господарювання, що здійснюють імпорт електричної енергії з країн Європейського Союзу (далі – імпортери).

Слід зазначити, що у Проекті ПСО коло суб’єктів імпортерів є необмеженим. До моменту публікації Проекту ПСО на ринку доволі розповсюдженою була думка, що ПСО для імпортерів буде покладено на «НЕК «УКРЕНЕРГО» та на державного трейдера електричної енергії. З юридичної точки зору – така концепція тільки 2 визначених учасників – могла би суперечити принципу недискримінаційності та рівності на ринку.

2. Суть ПСО для імпортерів

Відповідно до Проекту ПСО – Імпортери електричної енергії на підставі укладеного договору про надання послуги із забезпечення балансової надійності (далі – Договір) надають  послуги на користь  «НЕК «УКРНЕРЕГО» (далі – ОСП). ОСП буде доводити необхідний (прогнозований) обсяг імпорту електричної енергії в енергосистему України, а Імпортери відповідно будуть здійснювати імпорт. Ідея ПСО в тому, що б забезпечити сталий імпорт електричної енергії в Україну в тому випадку, якщо з комерційної точки зору такий імпорт буде недоцільним у відповідні розрахункові періоди. Наприклад – якщо ціна на спотових ринках в ЄС буде вищою, ніж на ринку «на добу наперед» в Україні – імпортери з економічних міркувань не будуть здійснювати імпорт, але з наявністю спеціального ПСО – «НЕК «УКРЕНЕРГО» буде доплачувати імпортерам, щоб імпорт відбувався. Такі дії мають сенс, оскільки при відсутності комерційного імпорту ОСП буде вимушений залучати аварійну допомогу, що буде дорожче для ОСП.

3. Розрахунок вартості послуги, яку будуть надавати Імпортери

Вартість послуги із забезпечення балансової надійності за розрахунковий місяць визначається для кожного імпортера за кожною країною Європейського Союзу, з якої здійснюється імпорт електричної енергії, за центральноєвропейським часом за розрахунковий місяць відповідно до наступної формули.

ВП_імп = ∑d ВП_{d імп} ,

‍

де

‍

ВП_{d імп} – щодобова вартість послуги із забезпечення балансової надійності за добу d при здійсненні операцій з імпорту електричної енергії з держави – члена Європейського Союзу до України, розраховується за формулою:

‍

ВП_{d імп} = ∑_j ВП _{j імп} ,

‍

де

‍

ВП_{j імп} – щогодинна вартість послуги із забезпечення балансової надійності за відповідну розрахункову добу d відповідного розрахункового місяця при здійсненні операцій з імпорту електричної енергії з держави – члена Європейського Союзу до України, розраховується за такою формулою:

ВП_{𝐣 імп} = mах(0; (W_{ij імп} × 𝑘) × (Ц_{ij EU}^РДН − mах(Ц_{j UA}^РДН; Ц_{rj UA}))),

де W_{ij імп} – обсяг імпорту електричної енергії за кожну відповідну j-ту розрахункову годину за і-им перетином відповідної доби d відповідного розрахункового місяця відповідно до номінацій фізичного права на передачу з урахуванням зменшення фізичного права на передачу, МВт·год;

k – відношення прогнозованого обсягу імпорту за відповідну j-ту годину за і-им перетином, доведеного оператором системи передачі, до сумарного фактичного обсягу імпорту електричної енергії, здійсненого усіма імпортерами за відповідну j-ту годину за і-им перетином;

Ц_{ij EU} ^РДН – гривневий еквівалент ціни на ринку «на добу наперед» країни, з якої здійснюється імпорт електричної енергії за і-тим перетином, у відповідну j-ту розрахункову годину відповідної доби d відповідного розрахункового місяця за курсом гривні на дату здійснення операцій з імпорту електричної енергії, оприлюдненим на офіційному веб-сайті Національного банку, гривень за МВт·год;

Ц_{j UA} ^РДН – ціна на ринку «на добу наперед» України за кожну відповідну j-ту годину відповідної доби d відповідного розрахункового місяця, протягом якого здійснюється відповідний імпорт електричної енергії Wij, гривень за МВт·год;

Ц_{rj UA} – середньозважена ціна реалізації імпортованої з країн Європейського Союзу до України електричної енергії на n-му сегменті ринку електричної енергії України та/або ціна електричної енергії, визначена договором про постачання електричної енергії споживачу, за яким здійснюється постачання імпортованої електричної енергії, за відповідну j-ту розрахункову годину відповідної розрахункової доби відповідного розрахункового місяця, гривень за МВт·год. Коригування вартості послуги із забезпечення балансової надійності може здійснюватися оператором систем передачі не пізніше 09 числа місяця, наступного за розрахунковим у випадку коригування за результатами місяця даних щодо фактичних погодинних обсягів імпорту електричної енергії.

Аналізуючи вищенаведену формулу розрахунку послуги, що буде надаватись імпортерами, одразу можемо зазначити декілька моментів, на які слід звернути особливу увагу

‍

1) У вищезазначеній формулі присутній коефіцієнт (k), який відіграє роль у визначенні ціни послуги. Він обраховується шляхом співвідношення прогнозованого імпорту з боку ОСП та фактичного імпорту всіма імпортерами. З цього слідує, що вартість послуги, що надається кожним учасником, у певній мірі залежить від дій всіх імпортерів електроенергії в Україні.

‍

Розглянемо гіпотетичний випадок - якщо ОСП реалізував 500 МВт пропускної спроможності перетину з суміжною країною, а потім довів необхідний (прогнозований) обсяг імпорту - 100 МВт*год та імпортери почали імпорт – та імпортували весь обсяг, що дозволяє пропускна спроможність – у такому випадку імпортери отримають меншу оплату за свої послуги за Договором – та далеко не факт, що оплата цих послуг прокриє різницю в ціні між Європейським ринком та Українським. Ризик цього є достатньо великим, адже імпортери не можуть зібратися в одному місці та вирішити хто скільки імпортуватиме – таке явище точно не схвалить Антимонопольний комітет України. На нашу думку значення (k) у тому вигляді, що є зараз – потребує доопрацювання та може призвести до того, що імпортне ПСО фактично просто не буде працювати.

2) При обчисленні значення  Ц_{rj UA} обчислюється середньозважена ціна на n-му сегменті ринку (оскільки тут немає конкретики, то ми припускаємо, що до уваги можливо брати всі сегменти ринку, що передбачені законодавством) та/або ціна електричної енергії, визначена договором про постачання електричної енергії споживачу, за яким здійснюється постачання імпортованої електричної енергії. Одразу постає питання, яким чином ОСП буде отримувати інформацію про ціни в договорах про постачання електричної енергії споживачу та яким порядком буде регламентуватися такий обмін такою інформацією.

‍

3) В Проекті ПСО також зазначається, що ОСП буде мати змогу здійснювати коригування вартості наданої йому послуги до 09 числа місяця, що слідує за розрахунковим у тому випадку, якщо буде скоригований фактичний (фізичний) обсяг імпорту електричної енергії в Україну.

4. Права та обов’язки імпортерів та ОСП

Далі ми звернемо увагу на істотні права та обов’язки  імпортерів та ОСП, які зазначені в Проекті ПСО (ми не будемо дублювати в статті права і обов’язки на кшталт права імпортера отримувати оплату за послуги і обов’язок ПСО її здійснення – це є зрозумілим виходячи із суті правовідносин та перевантажувати цією інформацією статтю ми не бачимо сенсу).

Суттєвим обов’язком імпортера є укладання з оператором системи передачі Договору протягом п’яти робочих днів з дня набрання чинності цим Положенням. Одночасно з цим, у ОСП є обов’язок укласти Договори з усіма заінтересованими імпортерами електричної енергії без дискримінації.

До обов’язку ОСП також належить за 4 доби до доби здійснення імпорту, до 10-00 години визначати та доводити імпортерам інформацію щодо прогнозованих погодинних обсягів імпорту електричної енергії, необхідних для забезпечення балансової надійності, в розрізі країн Європейського Союзу.

Також ОСП буде зобов’язаний щоденно звітувати в НКРЕКП про виконання імпортного ПСО та до 25 числа місяця, що слідує за розрахунковим викладати на власному веб-сайті інформацію про виконання ПСО.

5. Фінансування імпортного ПСО

Відповідно до Проекту ПСО джерелом фінансування витрат ОСП за виконання спеціальних обов’язків є тариф на послуги з передачі електричної енергії оператора системи передачі. Також в Проекті  ПСО передбачено, що у разі понесення витрат на виконання передбачених цим Положенням спеціальних обов’язків ОСП має право клопотати про перегляд зазначеного тарифу у порядку, визначеному НКРЕКП.

На нашу думку це дуже цікаве положення та цілком вірогідно, що після початку роботи імпортного ПСО «НЕК «УКРЕНЕРГО» найближчим часом звернеться до НКРЕКП з клопотанням про підвищення тарифу. Ми зробили такий висновок, оскільки в Проекті ПСО чітко зазначено, що «у разі понесення витрат на виконання передбачених цим Положенням спеціальних обов’язків ОСП має право клопотати про перегляд тарифу на передачу», а при роботі ПСО - «НЕК «УКРЕНЕРГО» у будь-якому випадку зазнає витрат.

6. Договір про надання послуги із забезпечення балансової надійності

Далі ми оглянемо основні цікаві положення Примірного договору про надання послуги із забезпечення балансової надійності (Договір), який є додатком до Проекту ПСО. Одразу слід звернути увагу, що договір є  примірним, а відповідно до частини 4 статті 179 Господарського кодексу України - сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст.

Згідно з положеннями договору – розрахунковим періодом – є календарний місяць.

Відповідно до п. 5 Договору на постачальника послуг (імпортера) покладається обов’язок щоденно надавати до «НЕК «УКРЕНЕРГО» інформацію щодо обсягу імпорту електричної енергії за попередню добу та наростаючим підсумком для розрахунку вартості послуги за Договором – за примірною формою, яка є додатком до Договору.

 Порядок оплати послуг:

Пунктом 7 Договору встановлено, що ОСП здійснює оплату імпортерам за надані послуги не пізніше ніж до 15 години D+2. Вартість послуг нараховується з урахуванням податку на додану вартість.

Цікавим положенням в договорі (п.7) є те, що у випадку, якщо день оплати припадає на  святковий, вихідний та/або інший неробочий день, відповідний платіж здійснюється замовником у наступний робочий  день, що настає після такого святкового, вихідного та/або іншого неробочого дня.

Таким чином, за послугу, що надана імпортером, наприклад у четвер та в п’ятницю – оплата буде здійснена тільки в понеділок.

7. Висновки

Вивчивши можливий проект ПСО для імпортерів електричної енергії ми бачимо, що ідея заохочувати імпорт електричної енергії у ті часи, коли це найбільш потрібно, замість того, щоб ОСП звертався за аварійною допомогою – є цілком правильним рішенням. Однак, положення Проекту ПСО свідчать про певний дисбаланс в обсягу прав ОСП та імпортерів. Постає питання – якщо ідея ПСО – це замістити аварійну допомогу для «НЕК «УКРЕНЕРГО», то чому фінансування ПСО забезпечується з тарифу на послуги передачі електричної енергії, а не з коштів, які призначаються для залучення аварійної допомоги? Також постає питання – чи буде «НЕК «УКРЕНЕРГО» розраховуватись вчасно за надані послуги?

Останнє питання є дуже сенситивним, оскільки імпортери електричної енергії – це приватні компанії, які навряд будуть йти на свідомий касовий розрив та вимивати власні кошти з очікуванням компенсації з невизначеним строком.

Все ж ми вважаємо, що слід дочекатися, коли ПСО для імпортерів запрацює на практиці та одразу буде зрозуміло – чи працюючий це механізм та чи будуть досягнуті ті цілі, для яких приймалось ПСО.

Юридично-консалтингова компанія FEDOTOV & PARTNERS спеціалізується на наданні послуг учасникам ринку електричної енергії та природного газу. Наш досвід в супроводженні енергетичних компаній дозволяє нам сказати, що ми не тільки знаємо, що написано в законах про енергетику, а й розуміємо як працює енергобізнес на практиці. Якщо у Вас виникли будь-які юридичні питання – ми завжди готові допомогти та запропонувати Вам найоптимальніші шляхи вирішення проблем.

‍